Украина


все об Украине

Кому потрібні дуболоми,
або Не вся правда про любов

5 сентября 2006 года

Згадався мені ото сьогодні невеличкий анекдот.
Приїхав одного разу у село лектор. Заявлена ним тема звучала просто – «Любов. З показом слайдів». Самі розумієте, що зал було заповнено вщент. Сидить народ, хвилюється, слайдів чекає.
Заходить лектор на трибуну та й каже:
- Як ви знаєте, тема сьогоднішньої моєї лекції – любов..
- Слайди давай! – несподівано кричить якийсь чоловяга з першого ряду.
Але лектор, не звертаючи на нього увагу, продовжує:
- Буває любов різною. Наприклад, існує любов між чоловіком та жінкою...
- Слайди давай! – продовжує кричати чолов'яга.
- А ще, - каже лектор – буває любов між чоловіком та чоловіком...
- Слайди давай! – підтримують чоловягу інши селяни.
- А ще буває любов жінки до жінки... – продовжує розповідати лектор.
- Слайди! Слайди! – не витримує весь народ.
- Але не про це ми з вами, любі мої друзі, зараз поговоримо, - тим часом каже лектор - а про любов до рідної батьківщини. Ось тепер слайди, будь ласка.

Отже, як Ви, напевно, зрозуміли, мова зараз піде про нашу країну. Та, утім, і не тільки про неї.
І почнемо ми з факта, який навряд чи порадує «маленького українця», якими, як вважають «великі українці», ми з вами усі й є.
Стосується він так званого інтегрованого індексу прозорості «нової» влади, який невпинно падає. Що це означає, зрозуміти, мабуть, не важко – все більше «темнять», схоже, наші любі можновладці, тож і падає цей індекс. При цьому, якщо ще у червні цього року цей показник складав 4,9 бали, а в липні – 4,075, то у серпні він і взагалі знизився до 3,78 балів.
В усякому разі, саме такі дані надає агенство УНІАН за результатами опитування, що проводилося у рамках проекту УНІАН-Прозора влада.
Найбільше падіння «відкритості» показують при цьому такі вельмиповажні структури, як Кабмін, Мінфін, Мінекономіки та Міністерство охорони оточуючого середовища. Лише парламент, здається, поки що не намагається чогось від нас «приховати» (якщо, звичайно, вірити цьому показнику).
Взагалі, багато «цікавого», здається, слід нам у подальшому чекати від наших веселих керманичів. Наприклад, початок будівництва вже наступного року ядерного могильника у Чорнобилі, про що давно мріяв ще наш президент. Та й, схоже, не лише мріяв – адже угоду про розробку такого проекту було підписано Енергоатомом та американською компанією Холтек ще наприкінці минулого року.
Таким чином, стверджують інформовані (а, може, й зацікавлені, хто знає) джерела, наша країна зуміє знизити свою залежність від Росії, куди досі відправлялася основна доля відработаного ядерного палива, оскільки на нове «ядерне кладовище» будуть завозитися саме відходи «відчизняного виробництва».
З цього приводу, щоправда, згадується слова пані Тимошенко, озвучені нею ще під час передвиборчих перегонів, про те, що насправді будуть тут «ховатися» відходи з багатьох краї світу. Утім, це твердження спростувало посольство США в Україні, яке запевнило, що це й дійсно буде «кладовищем» лише для українського відпрацьованого палива.
Потрібно сказати, що залишилася непрокоментованою інша заява «газової принцеси» – про те, що внаслідок поставок неякісних контейнерів для зберігання відпрацьованих ядерних відходів у компанії Холтек було відібрано ліцензії на діяльність у багатьої європейських країнах. Але про це, мабуть, і не варто було згадувати – подумаєш, така дрібничка.
Не менш «цікаве» майбутнє пропонує й київський «містоначальник» Леонід Чорновецький, серед «ноу-хау» якого, наприклад, ідея продати парки багатіям з тим, щоб вони за свої гроші привели їх до ладу, після чого безкоштовно віддали рідному місту. Не зовсім, утім, безкоштовно – як обіцяє мер, за це вони отримають право назвати ці «місця для культури та відпочинку» своїми іменами. Не знаю, як Вам, а мені щось не дуже віриться у цю, таку «благородну», затію.
Наведу, до речі, дуже характерну цитату з нещодавного виступу пана Чорновецького, який заявив наступне: «Борги вже погасили. Немає боргів. Не існує. І київський бюджеит здатен справиться з цією проблемою. І мої мозги, і моя голова, і голови членів моєї команди здатні вирішити цю проблему».
Що тут скажеш? Добре, коли так продуктивно та слагоджено працюють голови членів усієї команди.
Не відстають від наших і керманичі найближчої нашої з вами країни-сусідки. Візьмемо, наприклад, федеральний закон «Про внесення змін у закон Російської Федерації «Про авторське право й суміжні права», підписаний 20 липня російським президентом Володимиром Путіним.
Є, звичайно, у цьому законі й позитивні речі, але є тут і пункти, що не можуть, скажемо м'яко, не здивувати просту людину (назвемо її за аналогією «маленьким росіянином»).
Так, стаття 19 п.2 припускає зберігання і використання електронних форм творів лише в приміщеннях бібліотек і не допускає можливості їхнього копіювання. Таким чином, і виходить, що злочином є просте сканування творів мистецтва, оцифровка музики або переведення її, скажемо, у формат МР3.
Отже, якщо до кінця дотримуватися букви нового російського закону, тепер сам факт володіння персональним комп'ютером, сканером або МР3-плейером для російського користувача може розцінюватися як правопорушення, оскільки за допомогою їх можливі дії, які порушують цей закон.
Адже якщо Ваш браузер здатен записати на Ваш же компютер малюнки з інтернету, виходить, що Ви – злодій, який краде чужі ілюстрації!
«Вам не здається, що з нас хочуть зробити дуболомов?» - резонно з цього приводу запитує один з користувачів Мережі.
Взагалі, є в мене мрія – дочекатися того часу, коли ми нарешті побачимо нашу сьогоднішню дійсність не такою “блакитно-рожевою”, якою нам її показують, а такою, якою вона є насправді. Коли все буде названо своїми іменами, а не іменами якихось дуже поважних огігархів.
Утім, здається, деяку інформацію ми вже з вами можемо отримати прямо зараз, завдяки допомозі з-за океану – щоправда, поки що лише про колишнього премєр-міністра, а потім «трошки засудженого» пана Лазаренка.
Ну що ж, почекаємо ще кілька років. Мабуть, і про нинішніх «обраних» тожі багато цікавого довідаємося.

Сергій Тишковець

все об Украине
 

Украина.doc

   

    Редакция может не разделять точку зрения авторов

Copyright © Украина.doc