Украина


все об Украине


Нафта, гроші, церква і боротьба, або про те, що могли б робити і наші профспілки

Нафта, гроші, церква, боротьба.
Або про те,
що могли б робити і наші профспілки

18 червня 2008

Нафта та її ціна
Нинішню ситуацію у світі легко можна зрозуміти, якщо згадати про постійне зростання ціни на нафту, яка 16 червня досягла чергового історичного «рекорду», а саме перейшла оцінку $140 і сягла $140,42 за барель *.
Експерти називають дві причини, що спровокували цей ривок. Першою з них стала пожежа на бурових установках StatoilHydro у Північному морі, внаслідок чого представники цієї норвезької компанії оголосили про те, що на період ремонту буде скорочений видобуток в обсязі до 150 тис барелів на добу. Другою причиною експерти назвали чергове падіння долара стосовно євро.
В умовах, коли ціна нафти є такою високою, будь-яка інформація, що стосується сировинного ринку, безперечно, впливає на ціни. До того ж початок автомобільного сезону в США традиційно викликає різкий ріст котирувань. Саме тому нафта почала дорожчати ще зранку 16 червня - лише відкрилися торги на Лондонській сировинній біржі, ціна на нафту відразу ж злетіла більше ніж на $3, до $139,3 за барель. А після відкриття біржи у Нью-Йорку вартість нафти піднялася ще вище - до $140,4 за барель. Щоправда, вже через три години як у Лондоні, так і в Нью-Йорку відбулася корекція - сировина подешевшала на $5 за барель.
Потрібно сказати, що перед цими подіями нафтова ціна декілька днів знижувалася. Сталося це після заяви представників Саудівської Аравії про те, що протягом півтора місяця країна збільшить видобуток на 2%, або на 200 тис барелів на добу. Крім того, в ОПЕК (OPEC, The Organization of the Petroleum Exporting Countries, Організації країн-експортерів нафти) почали казати про те, що поки що не мають наміру змінювати експортні квоти **.
Долар же останнім часом не падав. Ця обставина надала можливість президенту OPEC Шакібу Хелілю заявити, що підвищення ціни на нафту до $150 за барель не станеться. Однак, сказав він, не відбудеться й зниження її нижче $100. На думку Хеліля, ціна на нафту швидше за все залишиться на рівні $120 за барель. З іншого боку, експерти одного з найбільших у світі інвестиційних банків Goldman Sachs нині стверджують, що вже до кінця червня ціна на нафту може сягти і навіть перевищити оцінку $150 за барель. Настільки різкі коливання цін на нафту вже стали предметом обговорення на засіданні міністрів фінансів країн «великої вісімки».

Дальнобійники - проти
Не залишила без уваги зростання цін на нафту й громадськість світу. Зокрема, Європа, схвильована різким підвищенням цін на паливо, відповіла масовими акціями протесту, що відбулися у багатьох країнах. Так, страйки провели іспанські, французькі та британські дальнобійники, які відмовилися перевозити товари і перекрили дороги своїх країн.
Тисячі важких вантажівок, чиї власники приєдналися до страйку, заблокували дороги країни та прикордонні переходи. Щоб уникнути поліцейських санкцій, машини не стояли на місці, однак рухалися настільки повільно, що нормальний рух став просто неможливим.
Оскільки переговори з урядом щодо стримування цін виявилися безрезультатними, представники профспілки Fenadismer (Національна федерація автомобільного транспорту Іспанії), яка об’єднує більше ніж 50 тисяч професійних водіїв Іспанії, назвали цю акцію протесту безстроковою. «Пропозиції іспанського уряду не задовольняють водіїв вантажівок, а тому ми не скасуємо страйк», - заявив один з представників Fenadismer.
Через блокаду у великих містах Іспанії відчувалася нестача свіжих продуктів - м'яса, риби та овочів, а також бензину. Ціни на продукти зросли від 20 до 30%. За тиждень протесту у зіткненнях страйкарів з поліцією було поранено кілька десятків чоловік, більше ніж 100 осіб було затримано.
Іспанські водії перекрили також шосе на кордоні з Францією, створивши неподалік від прикордонного посту Хонкера багатокілометрову пробку.
У свою чергу застрайкували й французькі дальнобійники і таксисти, до яких приєдналися також власники приватних машин «швидкої допомоги». 16 червня французькі дальнобійники перекрили автомагістралі на в'їздах у найбільші міста країни на знак протесту проти зростання цін на паливо. Вони вимагали також зниження тарифів за проїзд платними дорогами. Дальнобійники заблокували автомобілями навіть будинок Мінздраву, вимагаючи компенсації за занадто дороге паливо.
За даними поліції, сотні вантажівок скопилися на в'їздах у міста Альзас, Тулуза, Марсель, Ліль. Дальнобійники розгорнули плакати з гаслами: «Перевезення у Франції під погрозою знищення!», «Ми здійснюємо перевезення 99 відсотків ваших потреб!».
Страйкували й дальнобійники Колумбії, де ціни на паливо змінюються по кілька разів на місяць. Все критичніше виглядає ситуація також у Південній Кореї, де водії вантажівок пообіцяли заблокувати найбільший порт країни - Пусан. Вони вимагали від уряду компенсації паливних видатків та збільшення розцінок на перевезення вантажів.
А на вулицях Брюсселя 18 червня кілька тисяч бельгійських фермерів почали безкоштовно роздавати перехожим м'ясо й молоко. Ця мирна акція протесту була спрямована проти зростання цін на паливо та низькі закупівельні ціни на сільгосппродукцію. У випадку, якщо влади не приймуть відповідних мір, маніфестанти пообіцяли заблокувати роботу аеропортів та залізниць.
«Це наша остання символічна акція. Після неї ми дамо уряду десять днів для вживання заходів. Інакше ми заблокуємо рух на всій території країни», - попередив представник союзу сільгоспвиробників Algemeen Boerensyndicaat, що об’єднує близько восьми тисяч членів.
Цього ж дня у Брюсселі до акції протесту сільгоспвиробників приєдналися й водії вантажівок.
До речі, додам, що подорожчання бензину поступово відбувається і у нас (як, утім, і всього іншого). Однак тут масових страйків з цього приводу поки що не спостерігається.

Знову про гроші
Трохи інші вимоги висували інші страйкарі, хоча більшість з цих вимог також стосувалася грошей.
Так, ще 12 червня у Франції відбувся страйк співробітників друкованої індустрії та розповсюджувачів преси, внаслідок чого у кіоски не надійшли щоденні національні газети. Організаторами страйку стали члени трьох профспілок, що протестували проти реорганізації найбільшого дистриб'ютора преси NMPP (Nouvelles Messageries de la Presse). Причиною страйку стало недавнє рішення адміністрації NMPP про скорочення 350 робочих місць та закриття кількох центрів розповсюдження газет і журналів. Страйкуючі вимагали від керівництва компанії збільшення заробітної плати і поліпшення умов роботи.
Страйк не позначився на надходженні у продаж журналів, що зазвичай виходять по четвергах. Однак у Парижі та в одинадцати комунах столичного регіону Іль-Де-Франс журнали з'явилися у кіосках з 24-годинним запізненням.
До речі, а чи знаєте ви про те, що нарешті закінчилася трудова суперечка працівників фабрики «Нестле-Росія» у Пермі з адміністрацією? Нагадаю, що розпочалося це протистояння ще півроку тому, коли робітники почали вимагати переговорів про підвищення заробітної плати, на що адміністрація фабрики повідомилла, що працівники, мовляв, не мають на це права. Саме ця обставина надала можливість Голові Федерації незалежних профспілок Росії (ФНПР) Михайлу Шмакову, виступаючи 9 червня в Женеві на 97-й сесії Міжнародної конференції праці, заявити про те, що компанія «Nestle» демонструє неповагу принципам соціального діалогу і повністю руйнує міф про себе як про соціально відповідальну компанію.
Так ось, 11 червня на засіданні примирливої комісії сторони нарешті дійшли згоди, внаслідок чого було підписано угоду про врегулювання цієї трудової суперечки.
Згадаємо також недавній страйк калінінградських двірників, що виявився достатньо ефективним. Виник цей конфлікт через те, що люди по кілька місяців не отримували зарплату. Стосувалося це, щоправда, лише підрядних організацій - муніципальні двірники свою зарплату отримували регулярно. Внаслідок переговорів адміністрація міста підготували спеціальну програму, яка у подальшому допоможе на відповідному рівні оцінювати працю двірників, незалежно від того, до якої організації вони відносяться.

Звернення IUF
А ось інформація, що потребує вашої уваги.
Ще 12 червня лідер Загальної профспілки працівників сільського господарства і плантацій Зімбабве (GAPWUZ), він же регіональний представник Зімбабвійського конгресу тред-юніонів (ZCTU) Едвард Дзека був захоплений на вулиці молодчиками, які, за свідченням очевидців, належать до збройних формувань партії ZANY (PF), після чого був відвезений у місце неподалік від міста Чегуту, відоме як «катувальний центр».
До цього часу Дзека вже заарештовувався 16 квітня, але був відпущений під заставу. До речі. він також є членом муніципалітету міста Чегуту Уест, обраним від опозиційного руху MDC.
Беручи до уваги цілий ряд випадків жорстокого насильства, які мали місце, стосовно членів та працівників профспілкових організацій GAPWUZ, ZCTU, а також руху MDC та його прихильників, є всі підстави побоюватися за фізичне здоров'я та безпеку Едварда Дзеки. У зв'язку з цим IUF (Міжнародна спілка працівників харчової і тютюнової промисловості, сільського господарства, готельного та ресторанного обслуговування, громадського харчування і суміжних галузей) звернулася до громадян світу з проханням направити на адресу уряду Зімбабве листи з вимогою негайно звільнити цього профспілкового лідера, а також гарантувати збереження його фізичного і психологічного здоров'я.
Ви також можете взяти участь у цій кампанії, надіславши факсом відповідне послання на адресу уряду Зімбабве (зразок листа ви можете скачати в тут.

Профспілка Покрова Божої Матері
І, нарешті, остання інформація.
Групи священиків Румунського патріархату у різних регіонах країни почали об’єднуватися у профспілки для захисту власних інтересів. Розпочалося це з того, що 20 священнослужителів подали статутні документи у Ясський суд про реєстрацію «Профспілки Покрова Божої Матері». Через деякий час 35 кліриків з провінції Олтенія оголосили про офіційну реєстрацію незалежної профспілки «Добрий пастир», а також намір провести страйк у захист своїх прав.
«Існує величезна прірва між церковною ієрархією та священиками, що служать у храмах», - заявив віце-голова «Доброго пастиря», священик Микола Стате в інтерв'ю газеті «Гиндул» - На нас вже розпочався тиск, деяких, на жаль, вже навіть вдалося вирвати з наших рядів».
Стате повідомив, що олтенські священики вже кілька років намагаються створити профспілку. Головна мета профспілкових діячів - боротьба з низькими зарплатами духівництва та відстоювання можливості приймати рішення, які стосуються їхніх приходів, без попереднього затвердження в єпархії.
Крім того, члени профспілки домагаються права балотуватися на будь-яку посаду в органах адміністрації без отримання схвалення з боку вищого керівництва. Олтенська митрополія, однак, попередила священиків, що заснували профспілку, про можливість позбавлення їх сану. «Між служінням священика та діяльністю профспілкового типу існує принципова несумісність, оскільки місія священика полягає у тому, щоб поєднувати людей одне з одним та з Богом, у той час як профспілкова діяльність припускає конфронтацію та сепаратистські тенденції», - було сказано в офіційному повідомленні митрополії.
Як відзначають експерти, сплеск профспілкового руху серед румунського кліру та зростання конфронтаційних настроїв стосовно церковного начальства є слідством березневого рішення Священного Сіноду Румунської церкви, який дозволив духівництву балотуватися у місцеві та повітові ради. Внаслідок виборчої кампанії, що випередила вибори у місцеві органи влади Румунії 1 червня, вперше в якості кандидатів приймали участь священнослужителі.

P.S.
Можливо, у декого виникне таке запитання: "Але чому у цієї статті така дивна назва? І до чого тут профспілки?"
Відповідь проста. У світі саме профспілки перш за все стають посередниками між державою та її громадянами, улагоджуючи проблеми "маленьких" мешканців цих країн (скажемо так за аналогією з "маленькими українцями"; тож хай вони на нас не ображаються за це).
Те ж саме задекларовано й в уставах наших профспілок.
Але де вони, українські профспілки? Де ви? Ау, відгукніться!..

*************

* Барель (англ. Barrel) - стародавня англійська одиниця виміру обсягу рідини. Американський нафтовий барель - одиниця виміру обсягу нафти, що дорівнює 42 галонам, або 158,988 л. Цікаво, що барель для виміру інших рідин в Америці вміщує лише 31,5 галони (119,237 л).
** Квота (від лат. Quota, частина) – це кількісні обмеження (виробництва, збуту або споживання чи експорту товарів), що вводяться на певний період часу (одне зі значень терміну).

Сергій Тишковець
колаж автора

все об Украине
 

Украина.doc

   

    Редакция может не разделять точку зрения авторов

Copyright © Украина.doc