Интересности


все интересности

Викрадена радіація, свобода преси та всі-всі кияни. ТамТут-огляд №48

Викрадена радіація, свобода преси та всі-всі кияни
ТамТут-огляд №48
7 cерпня 2007
читать по-русски

За даними Центру Досліджень Нерозповсюдження ядерної зброї при Монтеррейському Інституті Міжнародних Досліджень (США), за період з 2001 по 2006 рік у країнах колишнього СРСР зафіксовано 183 спроби розкрадання радіоактивних матеріалів.
Найбільше число подібних випадків доводиться на 2003 рік - 53. У 2001 році їх було 30, у 2002 - 28, у 2004 - 31, у 2005 - 25 і, нарешті, у 2006 році - 16.
Мова, щоправда, йде лише про випадки, розкриті правоохоронним органам. Реальна ж ситуація в цій сфері на сьогоднішній день невідома. Тим більше, що у більшості випадків радіоактивні матеріали викрадалися не на ядерних, а на медичних об'єктах або занедбаних військових об'єктах. При цьому у 12% випадків злочинці були пов'язані з організованими злочинними угрупованнями.
Як вказують автори дослідження, вселяє надію той факт, що поки що невідомо про спроби викрадень великої кількості матеріалів, придатних для виготовлення ядерної зброї. Лише у 7% випадків злочинці викрадали ізотопи плутонію (плутоній 238 і 239), однак їхня кількість була незначною. У 5% випадків також відзначалися крадіжки високозбагаченого урану (у трьох з них уран був збагачений до 80%-го рівня), до того ж тут також спостерігалася мінімальна кількість урану.
Цікаво, що у більшості випадків злочинців вдавалася затримати з простої причини - відсутності у них контактів на «чорному ринку» радіоактивних матеріалів. Викрадачі змушені були шукати покупців на свій товар, тому часто, самі про це не підозрюючи, виходили на підставних фігур, пов'язаних зі спецслужбами або правоохоронними органами. Часто злочинці також попадалися під час перевірок на дорогах або спробах перетинання державних кордонів.
А ось ще інформація щодо свободи преси в країнах СНД.
Правозахисна організація Freedom House опублікувала доповідь з дуже характерною назвою «Намордник на ЗМІ. Повернення Цензури у Співдружності Незалежних Держав».
Згідно з цією доповіддю, ситуація зі свободою преси в країнах СНД, в цілому не зрівняна з радянською епохою, залишає бажати кращого. Справа у тім, стверджують автори дослідження, що держави цих країн нині використовують більше складні, порівняно з СРСР, методи контролю над діяльністю ЗМІ.
Так, у доповіді виділено чотири основні цензурні тенденції:
авторитарні режими посилили контроль над пресою, приділяючи особливу увагу ТВ;
у боротьбу зі свободою ЗМІ включилися законодавці, які приймають все більш жорсткі закони, спрямовані на посилення контролю за діяльністю журналістів:
правлячі режими почали приділяти більше уваги протистоянню міжнародним ЗМІ (як приклад згадуються проблеми, що виникли у діяльності Радіостанції «Свобода»); в останні роки влади посилили боротьбу з незалежними газетами і журналами.
Ну, і нарешті кілька слів про кількість населення столиці України.
Отже, згідно з офіційними даними, у 2002 році постійне населення Києва становило 2,59 мільйонів чоловік, а за станом на квітень 2007 року - 2,7 мільйонів. До цієї цифри фахівці зазвичай додають так зване число маятникової міграції (тобто кількість тих людей, які не прописані у столиці, але тут працюють) - 300 тисяч.
У той же час незалежні експерти стверджують, що до отриманої цифри необхідно додавати кількість так званого «неврахованого» населення Києва, яка складає на сьогодні від 300 тисяч до 1,5 мільйонів чоловік. Такі широкі рамки пояснюються тим, що назвати точну цифру не може жодне джерело, у тому числі й міське управління статистики.
Таким чином, нині в столиці України проживає приблизно 3,5 мільйонів чоловік. Однак, стверджують експерти, вже у найближчий час реальна кількість населення Києва може збільшитися до 4 мільйонів.

Сергій Тишковець
колаж автора

Використана інформация
Washington ProFile
«Корреспондент»

все интересности
 

Украина.doc

   

    Редакция может не разделять точку зрения авторов

Copyright © Украина.doc